спиратися — [спиера/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
спиратися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
спиратися — спрачацца, пярэчыць … Старабеларускі лексікон
СПИРАТЬ — СПИРАТЬ, спереть что, сдвигать с места упором, напором; | сдавливать, стискивать, сжимать напором. Навалили воз, что его с места не сопрешь. Льдом мельницу со свай сперло. Льдом сперло и раздавило судно. Меня сперли, в толпе, со всех сторон.… … Толковый словарь Даля
ґрунтуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) Спиратися на щось у своїх думках, рішеннях, діях і т. ін.; мати щось за основу. 2) Пас. до грунтува/ти 2) … Український тлумачний словник
звисати — а/ю, а/єш, недок., зви/снути, ну, неш; мин. ч. звис, ла, ло; док. 1) Висіти, тримаючись на чому небудь одним чи кількома кінцями (про предмети). || Бути, ставати опущеним; спадати. 2) Відтягуючись, відвисати; обвисати. 3) Бути розташованим,… … Український тлумачний словник
зіпертися — див. спиратися … Український тлумачний словник
злягати — а/ю, а/єш, недок., злягти/, зля/жу, зля/жеш, док. 1) розм. Те саме, що лягати 1). 2) на що. Спиратися на яку небудь опору, обпиратися об щось. 3) тільки док. Захворівши, лягти у постіль; занедужати. 4) тільки 3 ос., розм. Осідати, ущільнюючись… … Український тлумачний словник
налягати — а/ю, а/єш, недок., налягти/, ля/жу, ля/жеш; мин. ч. налі/г, налягла/, налягло/; док. 1) на кого – що.Навалюючись, лягаючи, давити на кого , що небудь. || рідко. Спиратися на що небудь. •• Наляга/ти на но/гу шкутильгати. 2) н … Український тлумачний словник
переступати — а/ю, а/єш, недок., переступи/ти, ступлю/, сту/пиш; мн. пересту/плять; док. 1) перех. і без додатка. Роблячи крок, опинятися на іншому боці чого небудь. || перен. Переборювати, долати які небудь труднощі, неприємності і т. ін. || перен. Змінювати… … Український тлумачний словник
